Сайт учителя початкових класів Биканової Наталії Леонідівни - Інноваційні технології та інтерактивні методи

Попередження конфліктів між учнями

Sun, 21 Jan 2018 07:15:00 +0000

Учням пропонується ситуація, яку вони розв’язують за допомогою технології «Акваріум».

Ситуація: – Ти приніс в школу альбом з марками, щоб показати

товаришу. Учень з іншого класу вихопив його з рук та не

бажає повертати.

Завдання: – Спробуй повернути альбом «мирним шляхом».

Два способи розв’язання:

1. Хазяїн альбому задає кривднику два-три питання, на які він відповість: «так».

· -Тобі подобається мій альбом? ( Так )

· -Бажаєш, щоб я розповів тобі про марки? ( Так )

· -Ти згоден, щоб ми разом розглянули марки? ( Так )

2. – Скільки тобі потрібно часу, щоб розглянути альбом?

· – Коли ти зможеш мені його повернути ?

При назріванні конфліктної ситуації можна застосувати прийом «Моментальна фотографія»

Подається команда : «Клас, завмри!»

Обирається група дітей – «епіцентр» конфлікту – це і буде фотографія. Вони залишаються нерухомі.

Іншим команда: «Оживи !»

Ці учні коментують «фотографію», аналізують, дають поради.

Якщо сварка між дітьми вже відбулася, можна ужити вправу

«Поверни минуле»

Зупинившись у якій-небудь миті, всі відтворюють і аналізують, як в неї потрапили.

На класних годинах звучить «шкільне радіо»:

· -Увага! Діти, потрібна ваша допомога. Учень Іванов не слухає вчителя, сперечається з учнями, грубіянить. Спосіб з’ясування відносин – бійка. Бесіди та умовляння на нього не діють.

· - Порадьте, як допомогти Іванову виправити свою поведінку та налагодити стосунки з іншими.

Діалогічне мовлення

Sun, 21 Jan 2018 07:12:00 +0000

Щоб перевірити навички діалогічного мовлення доцільно використовувати картки, що дозволяють учням самостійно ознайомитись із ситуацією мовлення , метою спілкування, мовним завданням.

Приклад картки

Практичне завдання : складіть діалог

Ситуація : зимового ранку зустрілися Микола і Андрій

Мета спілкування : домовитися про підгодівлю пташок узимку

Мовні завдання :

1. Вживати слова: годівничка, насіння , сальце , я маю іншу

думку.

2. Вживати ввічливі слова .

3. Не погоджуватися з думками співрозмовника.

Обравши картку , діти обирають співрозмовника; ознайомлюються із завданням, обдумують, обговорюють хід діалогу, розподіляють ролі. Розігрується діалог перед усім класом.

Щоденні 5

Sun, 07 Jan 2018 17:19:00 +0000

Письмо в зошиті для багатьох першокласників – справжнє випробування. Кулькова ручка (чи олівець) виводять, здавалося б, власні «каляки-маляки», і до моменту вільного висловлювання думок у шкільному творі – ще роки й роки… Як зробити так, аби письмо у зошиті стало задоволенням, а висловлювання своїх думок – звичкою?

«Щоденні 5» – це методична система, яка навчає учнів працювати самостійно. Вона складається з п’яти діяльностей – «Письма для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Роботи зі словами» і «Слухання», які діти виконують щодня, під час уроків чи групи продовженого дня. Наприклад, щодня читають по 3-5-7 (а в четвертому класі і двадцять) хвилин, пишуть, слухають.

1. Читання для себе

Правила для впровадження системи дуже прості. Канадські педагоги, наприклад, радять зібрати учнів (краще – сісти на килим) і сказати: сьогодні ми починаємо нову діяльність – читання для себе. Також варто запропонувати школярам самим розробити 5–7 правил діяльності. Наприклад – якщо вже обрав книжку для читання, то не варто змінювати вибір «по десять разів». А іншу книжку можна буде обрати вже завтра!

Важливо, щоб до обговорення долучилися самі діти, бо в такому випадку це будуть їхні правила.

Далі педагог говорить дітям, що є різні способи читання. Наприклад, «читання картинками». Аби краще зрозуміти текст, можна розглянути малюнки. Інколи діти обирають одну й ту саму книжку – забороняти їм не варто.

Починати читання для себе у першому класі потрібно із трьох хвилин. Після закінчення учень має відповісти на запитання (усні, на аркуші чи в зошиті): про що був текст, які факти він дізнався тощо.

До речі, завдання за тиждень змінюються, це може бути й маленька історія про прочитане чи пропозиція уявити себе письменником і придумати інший кінець твору. Так розвивається креативність.

До речі, у «Читанні для себе» передбачено самооцінювання. Наприклад, напроти «я сьогодні гарно обирав», «я читав уважно» (та іншого) першокласник може поставити плюсик.

2. Письмо для себе

Письмо можна вводити одночасно із читанням. Правила такі самі – змоделювати поведінку, обрати тему. Теми пропонує вчитель – зазвичай не більше п’яти. Вони можуть бути найрізноманітніші: «Про що я мрію», «Яку добру справу зробив», «Що цікавого було на вихідних», «Що таке дружба» тощо.

Також перед початком роботи варто запитати у дітей: «Як ви думаєте – чому важливо писати щодня?». І послухати відповіді.

За «Письмо для себе» оцінки вчитель не ставить. Одразу каже дітям: це твій зошит і твої думки, якщо не захочеш, ніхто не прочитає. Але після кожного міні-уроку педагог запитує: хто хоче прочитати вголос те, що написав? Зазвичай хочуть усі.

До речі, у кожному класі є діти, які спочатку тільки малюють. І справа вчителя – лагідно запропонувати: «Підпиши, будьласка, ці малюнки. Адже завтра можеш забути, що ти хотів висловити».

«Письмо для себе» також передбачає самооцінювання. Школяр має визначити – чи використовував нові слова та правила тощо.

3. Письмо (читання) для когось

Система «Щоденні 5» дає можливість працювати з дітьми індивідуально. Недарма всі «аркуші» методики поділені на дві частини: на одній написано, що має робити учень, на іншій – учитель. Доки клас читає чи пише, вчитель може підійти до тих, хто потребує більше уваги, і пояснити, підтримати.

Окрім власне читання чи письма, методика навчає комунікувати. Наприклад, під час «Письма для когось» діти об’єднуються в пари, домовляються, хто скільки прочитає – речення чи абзац. Після читання треба запитати товариша: чи сподобався текст? Чому?

4. Робота зі словами

Психологи стверджують, що якщо дитина не розуміє значення хоча б одного слова у тексті, то далі перестає сприймати весь текст. Реакція школярів на незрозуміле слово може бути різною – дехто навіть виходить із класу. Найчастіше виходять ті, хто вдома спілкується російською. Вигадують різні причини – попити води, помити руки. Виявляється, «винні» у цьому незрозумілі слова.

Тому перед тим, як вирішувати задачу чи читати вправу, педагог завжди запитує – чи всі слова зрозумілі? Незрозумілими можуть бути навіть «але», «проте», «стільки ж».

А починають із найпростішого – знайти незрозуміле слово у словнику, скласти з ним речення, придумати і розповісти про це слово історію. І навіть – виліпити з пластиліну композицію про значення слова!

5. Слухання

Учителі молодших класів знають: діти у початковій школі люблять працювати руками, а інформацію сприймають здебільшого за допомогою зору. Навичок засвоювати нові знання «на слух» у малечі майже немає. Але у 5 класі починається поділ на предмети, і дітям доводиться дуже швидко перелаштовуватися саме на аудіо-сприйняття.

Зробити перехід до такого сприйняття легшим і покликана діяльність «Слухання». На уроках використовують аудіокниги, нині з нетерпінням очікують закінчення озвучування нової хрестоматії для початкових класів (озвучування робиться для незрячих дітей, але, на думку вчителів, воно стане у пригоді й усім іншим).

Сторітелінг

Sun, 07 Jan 2018 13:04:00 +0000

Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації. Ось кілька прикладів того, як метод можна застосовувати на заняттях з конкретних дисциплін.

Способи застосування сторітелінгу на уроках

Українська мова

На одному з уроків запропонуйте кожному учню скласти розповідь на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Або поміркуйте над спільною історією, де будуть використані всі відомі класу синоніми до слова «дім». Можна також поекспериментувати з молодіжним сленгом: пошукайте разом синоніми до слова «класно» та включіть їх в історію.

Для чого: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.

Літературне читання

Запропонуйте учням обрати одного героя чи героїню з твору, який вони прочитали, та приготувати невеличкий виступ-розповідь на тему «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди і ту епоху, про яку учні дізналися з твору.

Для чого: Діти вчаться більш повно уявляти час та події, описані в літературному творі, аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Математика

Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).

Можна використовувати історії й у старших класах. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».

Для чого: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

Природознавство

Запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або попросіть їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна також запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?».

Для чого: Незважаючи на ігрову форму, такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.

Мнемотехніка

Fri, 05 Jan 2018 08:12:00 +0000

Мнемотехніка (від грецької – пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.

Основними мнемічними процесами є: збереження, забування, відтворення і впізнавання. Відомо, що пам’ять – найбільш тренований пізнавальний процес. Головна умова розвитку пам’яті – вправи і тренування. Адже саме на пам’ять у процесі навчання припадає особливе навантаження. Від рівня розвитку мнемічних процесів здебільшого в чому залежить успішність навчання школярів.

Живі мнемотаблиці – це своєрідний зоровий план, що допомагає дітям послідовно розповідати вірш, зберігаючи лексико-граматичне наповнення.

«Морозець!» Г. Бойко

Морозець, Морозець,

Не щипай за щічки!

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець! Морозець!

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

Піктограми

Fri, 05 Jan 2018 08:09:00 +0000

Прийом "Піктограми" - це прийом,при якому абстрактну або образну інформацію,що запам'ятовується , схематично зображують спрощеними малюнками.

Загальновідомо,що образна пам'ять зазвичай набагато потужніша за словесно-логічну пам'ять , а також пам'ять на слова,цифри тощо.

Використовуємо піктограми під час вивчення скоромовок , віршів.

Малюнковий диктант - вчитель диктує учням 10 слів, щоб запам'ятати їх, а потім повторити, діти замальовують слова за допомогою схематичних спрощених малюнків, а потім, дивлячись на них, відтворюють слова.

Перевтілення

Fri, 05 Jan 2018 08:01:00 +0000

І. Рольова гра

Дитині пропонується перевтілитись в інший образ і описати у 3-4 х реченнях .

Усі учасники обговорюють недоліки , які були в описах, визначають який з них був найкращим.

Така рольова гра дає можливість кожному побувати на місці головних героїв твору и відчути на собі всі емоції і переживання до відповідних подій.

ІІ. Малювання

Вчитель пропонує учням уявити себе певною тваринкою чи рослинкою , тобто ввійти в образ і за допомогою тексту – опори скласти твір і поетапно його намалювати.

Я _________ який ? яка? Квітка( метелик, пташка)

Мені подобається ( що?)_______

Я не люблю______

Світ навколо мене дуже _______

Мене оточують ( які?) _________ хто? _______

Вони ( що роблять?)_________-

Я дивлюся на ( що?) _______ і мені стає (як?)________

Імітаційна гра дає можливість не тільки перевтілитись в рослин ,тварин а й згадати все що нас оточує , встановити взаємозв’язок між об’єктами живої природи .

Скрайбінг

Fri, 05 Jan 2018 07:57:00 +0000

Скрайбінг (від англ. scribe — «розмічати») — нова техніка презентації, винайдена британським художником Ендрю Парком для британської організації наукових знань. Доповідь спікера супроводжується ілюстраціями «на льоту» малюнків фломастером на білій дошці. Таким чином, слухачі чують і бачать одночасно приблизно одне й те ж саме, що полегшує сприйняття інформації.

Безперечно, іноді складно використовувати нову технологію, адже простіше йти протореним шляхом. Проте скрайбінг має багато переваг, що допоможе урізноманітнити уроки, зацікавить учнів, полегшить сприйняття нового матеріалу. Серед «плюсів» цієї технології можна виділити такі:

участь та увага аудиторії;
якісне засвоєння інформації та запам’ятовування ключових моментів;
зручне сприйняття інформації;
можливість неперервного спілкування зі слухачами.

Варто зазначити й переваги скрайбінгу в навчанні:

візуалізація в процесі навчання допомагає учням організувати та аналізувати отриману інформацію;
за допомогою візуальних образів учні з легкі стю інтегрують нові знання;
візуалізація розвиває критичне мислення (вербальна та візуальна інформація допомагає відновлювати в пам’яті отриману інформацію, оскільки презентація скрайбінгу складається із простих образів, символів та предметів, які легко запам’ятовуються);
візуалізація є універсальною та доступною всій аудиторії.

Друдли

Fri, 05 Jan 2018 07:56:00 +0000

Для розвитку асоціативного мислення використовують друдли.

Друдли – це загадка – головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Так круг діти можуть перетворити в сонечко, квіточку, яблуко, окуляри. Друдли знадобляться на будь – якому занятті. Наприклад: допоможуть пригадати тварин, овочі, фрукти, транспорт, рослини та інші. Коли показуєте друдл, повертайте його під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення, щоб використати більше резервів обраного друдла. Використання друдлів сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до різноманітних задач.

Помічник

Fri, 05 Jan 2018 07:21:00 +0000

Ця стратегія дає змогу учневі відстежувати своє розуміння прочитаного. Учителеві необхідно ознайомити учнів з маркувальними знаками і запропонувати їм під час читання ставити їх олівцем на полях тексту. Цей прийом вимагає від учнів не пасивного читання, а активного й уважного. Він зобов'язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні пропускають те, що не зрозуміють, а в цьому випадку маркувальний знак «?» зобов'язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле. Цей прийом можна використовувати на будь-яких уроках.

Орієнтовні позначки:

«V» — це я знаю;

« + » — нова інформація;

«-» — суперечить тому, що мені відомо;

«?» — незрозуміла інформація.

Потім діти заповнюють таблицю, коротко записавши до неї виділені на першому етапі положення. Отже, кожний учень виокремлює інформацію, яку він знав до уроку, отримав на уроці, яка для нього є незрозумілою. Школярі вчаться читати вдумливо, виділяти ключові поняття, класифікувати отриману інформацію, формулювати своїми словами думки автора, побачити, що кожний сприймає одну й ту саму інформацію по-різному.

Щоб організувати діяльність, потрібно написати позначки на дошці, пояснити, що вони означають. Діти мають прочитати текст і поставити подібні позначки на полях. На кожний абзац тексту — 1-2 позначки. Після читання вони заповнюють таблицю в зошиті й обговорюють результати в класі. Під час обговорення учні вчаться формулювати свої висновки щодо навчального матеріалу.

Після завершення читання тексту варто запропонувати дітям скласти табличку позначок для впорядкування інформації.

«V»	«+»	«—»	«?»